Гуманітарне розмінування є процесом, спрямованим на виявлення і знищення нерозірваних вибухівок та небезпечних об’єктів на територіях, що підлягають цивільному контролю. Ця діяльність виконується з метою забезпечення безпеки та захисту людей, які повертаються до зони конфлікту або постраждали від нього.
Зміст
Гуманітарне розмінування
Гуманітарне розмінування є складною і небезпечною роботою, виконуваною в основному спеціалізованими розмінувальними групами. Ці групи використовують спеціальні технічні засоби, які допомагають їм виявити та безпечно знешкодити вибухівки. Вони також проводять навчання та свідомість серед місцевого населення щодо небезпеки мін і нерозірваних боєприпасів.
Гуманітарне розмінування має велике значення для відновлення та розвитку постраждалих від конфлікту територій. Видалення нерозірваних вибухівок дозволяє людям повернутися до своїх домівок, розпочати відновлення інфраструктури та розвивати господарську діяльність. Крім того, гуманітарне розмінування сприяє зниженню ризику травмування та смертності серед цивільного населення.
Успішне гуманітарне розмінування вимагає співпраці між урядовими органами, міжнародними організаціями та громадськими групами. Це включає координацію зусиль, обмін інформацією, навчання та фінансову підтримку. Головною метою гуманітарного розмінування є забезпечення безпеки та захисту цивільного населення, а також сприяння процесу відновлення та миру.
Важливо зауважити, що гуманітарне розмінування є довготривалим процесом, оскільки вибухівки можуть залишатися активними на протязі десятиліть після закінчення конфлікту. Тому необхідно продовжувати зусилля в цій сфері, щоб забезпечити безпеку та захист людей, живучих у постраждалих від конфлікту районах.
Чим відрізняється гуманітарне розмінування від військового
Гуманітарне розмінування і військове розмінування відрізняються за своїми цілями, підходами та контекстом застосування. Ось деякі основні відмінності між ними:
Цілі
Гуманітарне розмінування спрямоване на забезпечення безпеки та захисту цивільного населення. Його основна мета полягає в усуненні небезпеки, яку становлять нерозірвані вибухівки та небезпечні об’єкти, що залишилися на територіях після війни або конфлікту. З іншого боку, військове розмінування спрямоване на підтримку військових операцій і безпеки військових сил. Його головна мета полягає в усуненні небезпеки, яку становлять вибухівки та міни для військового пересування та бойових операцій.
Підходи
Гуманітарне розмінування ґрунтується на принципах гуманітарного права, захисту цивільного населення та міжнародних гуманітарних стандартів. Воно акцентує увагу на захисті цивільного населення, мінімізації ризиків і гуманітарних наслідків. З іншого боку, військове розмінування ґрунтується на військових стратегіях і тактиках, спрямованих на підтримку військових операцій та безпеку військових сил.
Контекст застосування
Гуманітарне розмінування зазвичай виконується після закінчення конфлікту або воєнних дій, коли необхідно забезпечити безпеку та захист цивільного населення, а також підтримати процес відновлення та миру. Військове розмінування, натомість, використовується в контексті активних бойових операцій і військових конфліктів, коли найважливішим є забезпечення безпеки та мобільності військових сил.
Хоча обидва види розмінування спрямовані на усунення небезпеки від вибухівок, їхні цілі, підходи та контекст застосування різняться, оскільки вони служать різним цілям та мають різні пріоритети.
Основні етапи гуманітарного розмінування
Гуманітарне розмінування включає кілька основних етапів, які зазвичай виконуються послідовно. Ось деякі з них:
- Оцінка ситуації: Перший етап – це оцінка ситуації на постраждалій території. Вона включає збір і аналіз інформації про наявність вибухівок, небезпечних об’єктів та мін, а також визначення рівня загрози для цивільного населення та інфраструктури.
- Планування і координація: На цьому етапі розробляються плани та стратегії розмінування, встановлюються пріоритети та визначаються ресурси, необхідні для проведення операцій. Координація здійснюється між розмінувальними групами, урядовими органами, міжнародними організаціями та іншими стейкхолдерами.
- Виявлення та ідентифікація: На цьому етапі проводяться розвідка та пошук нерозірваних вибухівок та мін. Використовуються спеціалізовані технічні засоби, такі як металошукачі, рентгенівські пристрої, роботи-розміновувачі тощо, для виявлення та ідентифікації небезпечних об’єктів.
- Знешкодження: На цьому етапі проводиться безпечне знешкодження вибухівок та небезпечних об’єктів. Це може включати контрольоване підривання, демонтаж або видалення вибухівок за допомогою спеціальних інструментів та процедур.
- Спостереження та оцінка: Після знешкодження проводиться спостереження та оцінка впливу розмінування на територію. Визначається, чи виконані завдання ефективно, чи є ризики залишкових вибухівок, і проводиться оцінка безпеки для повернення цивільного населення.
- Навчання: На цьому етапі проводяться навчальні заходи, інформаційні кампанії та інші заходи для підвищення свідомості населення про небезпеку мін та вибухових пристроїв, а також для навчання безпечним поведінкам.
Ці етапи можуть залежати від конкретної ситуації та контексту розмінування, і можуть змінюватися в процесі виконання завдань гуманітарного розмінування.
Як та чим проводится гуманітарне розмінування
Для гуманітарного розмінування використовується різноманітне спеціалізоване обладнання. Ось кілька типових засобів та технологій, які використовуються в процесі гуманітарного розмінування:
- Металошукачі (метало детектори, міношукачі): Це пристрої, які використовуються для виявлення металевих предметів, включаючи міни та вибухові пристрої. Вони допомагають розміновувачам локалізувати та ідентифікувати небезпечні об’єкти під землею або в будь-яких інших матеріалах.
- Роботи-розміновувачі: Це спеціальні роботи, які можуть бути використані для виявлення та знешкодження вибухових пристроїв. Роботи оснащені механізмами для маніпулювання та переміщення небезпечних об’єктів безпосередньо без ризику для життя розміновувача.
- Засоби дистанційного знешкодження: Це включає в себе вибухові пристрої, спеціальні засоби для контрольованого підривання нерозірваних вибухових пристроїв або мін. Це дозволяє забезпечити безпечне знешкодження небезпечних об’єктів.
- Технічні засоби для пошуку та локації: Це можуть бути геофізичні прилади, які використовуються для виявлення металевих або не металевих об’єктів під землею, наприклад, гравітаційні метрів або електромагнітні детектори.
- Рентгенівські пристрої: Ці пристрої використовуються для неінвазивного виявлення та ідентифікації внутрішньої структури об’єктів. Вони можуть застосовуватися для виявлення складних або хімічно незрозумілих вибухових пристроїв.
- Оптичні та інфрачервоні пристрої: Вони використовуються для нічного бачення, виявлення та спостереження об’єктів у складних умовах освітлення або прихованості.
Це лише деякі засоби та технології, що використовуються в гуманітарному розмінуванні. Конкретний вибір обладнання залежить від типу розмінування, умов та потреб на конкретній території.
Захист при гуманітарному розмінуванні
Гуманітарне розмінування зазвичай вимагає використання спеціального захисту для забезпечення безпеки саперів, фахівців, та інших працівників, що беруть участь у розмінуванні. Основні елементи захисту включають:
- Захистні костюми: Фахівці носять спеціальні захистні костюми, які можуть бути виготовлені з балістичного матеріалу або матеріалу, що витримує вибух. Ці костюми призначені для захисту від можливих вибухів та ушкоджень.
- Захисні каски: Каски забезпечують захист голови фахівця від потенційних ударів та обвалів. Вони можуть мати спеціальне покриття або вбудовані системи амортизації для поглинання ударів. Приклад.
- Очні захисні пристрої: Сапери повинні носити захисні окуляри або маски, щоб захистити очі від потенційних ударів, пилу, розривів інженерних матеріалів або хімічних речовин. Приклад.
- Рукавички та захисні взуття: Рукавички, зазвичай виготовлені з матеріалів, що витримують вибух, використовуються для захисту рук саперів. Захисне взуття, таке як сталеві носки або композитні покриття, може захистити ноги від ушкоджень.
- Засоби комунікації та маркування: Для забезпечення безпеки команди розмінування, використовуються радіостанції або інші засоби зв’язку, щоб утримуватися в зв’язку між собою. Крім того, використовуються такі засоби, як світлові лінійки, флаги або фарба, для маркування небезпечних областей.
Ці елементи захисту використовуються для забезпечення безпеки фахівців та максимального зменшення ризиків під час виконання гуманітарного розмінування.
Для чого гуманітарне розмінування в Україні
Україна – найбільш замінована країна світу. За даними британського телеканалу Sky News, через повномасштабне вторгнення росії, наразі заміновано до 40% території нашої держави. За оцінкою Світового банку, розмінування обійдеться Україні у 37,4 млрд доларів. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль (квітень 2023 року).
Головною метою гуманітарного розмінування є захист життя та запобігання подальшим травмам та втратам серед цивільного населення нашої країни.
Після завершення гуманітарного розмінування очищені території повертаються до мирного життя. Це дає змогу цивільному населенню повернутися до своїх домівок, відновити звичне рух та розвиток громади. Звільнені від небезпеки території стають безпечними для проведення господарських, соціальних та інфраструктурних робіт. Це сприяє відновленню інфраструктури, розвитку економіки та соціальному зростанню у постраждалих районах.
Гуманітарне розмінування в Україні набула критичну роль у поверненні очищених територій до мирного життя.
Часті запитання та відповіді
Що таке гуманітарне розмінування?
Відповідно до Закону України “Про протимінну діяльність в Україні” (посилання), розмінування (гуманітарне розмінування) – комплекс заходів, які проводяться операторами протимінної діяльності з метою ліквідації небезпек, пов’язаних із вибухонебезпечними предметами, включаючи нетехнічне та технічне обстеження територій, складення карт, виявлення, знешкодження та (або) знищення вибухонебезпечних предметів, маркування, підготовку документації після розмінування, надання громадам інформації щодо протимінної діяльності та передачу очищеної території.
Хто має займатися розмінування?
Законом “Про протимінну діяльність в Україні” передбачена діяльність операторів протимінної діяльності. Це можуть бути уповноважені підрозділи центральних органів виконавчої влади, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, у тому числі міжнародні та іноземні. Розмінування може здійснюватися як при негайному реагуванні в аварійному порядку, так і під час звичайного перебігу подій.
Оператор розмінування
Означає будь-яку організацію (урядову, громадську чи комерційну), незалежно від форми власності та національної приналежності, яка сертифікована на відповідність міжнародним стандартам і має акредитацію на території України та несе відповідальність за реалізацію проектів або завдань з ПМД або розмінування, що можуть бути залучені до виконання заходів у сфері ПМД і ГР, моніторингу здійснення розмінування.
Що таке стандарт ПМД і ГР?
Викладена у письмовій формі інформація з питань ПМД і ГР, що містить вимоги, специфікації або інші точні критерії, що мають використовуватись послідовно і узгоджено операторами розмінування в якості правил, керівних принципів або напрямів для забезпечення того, щоб матеріали, процеси, продукти і послуги відповідали своїй меті.
Хто такі фахівці з розмінування?
Фізичні особи, включаючи державних службовців, які мають відповідну кваліфікацію щодо проведення робіт з розмінування (ПМД і ГР), підтверджену сертифікатом відповідно до Міжнародних і Національних стандартів у сфері протимінної діяльності, або працюють на ділянці, де здійснюються заходи з розмінування.
Які використовуються стандарти протимінної діяльності в Україні?
- В Україні застосовуються Міжнародні стандарти протимінної діяльності (МСПМД (IMAS)) і Національні стандарти протимінної діяльності (НСПМД).
- Міжнародні стандарти здійснення протимінної діяльності МСПМД (IMAS) розробляються та поширюються Службою ООН з протимінної діяльності (ЮНМАС) як стандартизовані рекомендації та довідкова база даних для створення національних стандартів і впорядкування планування, виконання та управління міжнародними та національними програмами протимінної діяльності.
- Національні стандарти здійснення протимінної діяльності в Україні (НСПМД) розробляються Національним органом України з протимінної діяльності на підставі Міжнародних стандартів протимінної діяльності МСПМД (IMAS) та затверджуються Кабінетом Міністрів України як нормативно-правові акти для впорядкування планування, виконання та управління національними програмами протимінної діяльності.
Міжнародні програми протимінної діяльності в Україні
- Міжнародні програми протимінної діяльності в Україні (далі – міжнародні програми ПМД) здійснюються міжнародними організаціями (Організація Об’єднаних Націй / ООН, (Організація з Безпеки та Співробітництва в Європі / ОБСЄ, Міжнародного Комітету Червоного Хреста / МКЧХ, іншими) за участі Національного органу України з ПМД на підставі прохання або згоди Президента України чи Кабінету Міністрів України.
- Служби Організації Об’єднаних Націй з протимінної діяльності (ЮНМАС) та з питань діяльності, пов’язаної з розмінуванням (ПРООН) організовують координацію виконання міжнародних програм ПМД та залучення фінансування Міжнародних програм ПМД в Україні щодо очолюваних ООН міжнародних програм в Україні.
- Допомога міжнародних організацій при здійсненні в Україні міжнародних програм ПМД може передбачати як виділення ресурсів, коштів, так і направлення спеціалістів, надання обладнання, матеріалів, засобів для виконання в Україні міжнародних програм ПМД.
Національні програми протимінної діяльності в Україні
- Національні програми протимінної діяльності в Україні (загальнодержавна, державні цільові, регіональні) розробляється Національним органом України з ПМД відповідно до Національного плану ПМД та затверджуються відповідно до Закону України “Про державні цільові програми”.
- Загальнодержавна програма ПМД в Україні розробляється Національним органом України з ПМД та затверджуються Верховною Радою України за поданням Кабінетом Міністрів України з наслідками розгляду пропозицій відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських і самоврядних організацій.
- Цільові програми ПМД в Україні розробляються Національним органом України з ПМД та затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням Національного органу України з ПМД погодженим з Міністерством оборони України та центральним органом виконавчої влади відповідальним за реалізацію державної політики у сфері протидії надзвичайним ситуаціям в Україні.
- Регіональні програми ПМД в Україні розробляються Національним органом України з ПМД та затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням Національного органу України з ПМД погодженим з відповідними місцевими радами.